Сьогодні розглядається поняття лімп у контексті покеру як тактика, яку застосовують багато гравців, і важливо розібратися в її особливостях та доцільності використання. Можна вивчити методи протистояння лімперам і навіть включити цю тактику до свого арсеналу. Досвідчені гравці вважають лімп слабким рішенням на префлопі.
Найчастіше це правильно, але іноді пасивний вхід у гру може бути обгрунтованим. Новачку важко визначити, коли варто відмовитися від відкриття ставки або ізоляції. Маестро карт знаходять вигідні ситуації завдяки тренуванням через найкращі онлайн казино та аналізу рук із використанням спеціалізованого софту. Термін лімп прийшов у словник покеру з англійської мови, де він означає слабкий або м’який, що відображає суть цієї тактики.
Лімп – це вхід у гру без підвищення ставки. Це дія, коли гравець не збільшує розмір ставки і просто колує ставку, зроблену великим блайндом. Якщо хтось із опонентів уже зробив це до вашого ходу, то це називається оверлімп. Зазвичай обидва ці рішення вважаються тактичною помилкою. Важливо, що йдеться про колі саме на префлопі, хоча термін лімп іноді використовується і для низьких ставок на постфлопі. Очевидно, що лімп можна зробити лише в тому випадку, якщо перед вами не було підвищень.
Читайте також: Що таке рівер у покері.
Лімп найчастіше застосовується дебютантами, які лише починають вивчати покер. Вони часто роблять це бездумно, а їхні карти зазвичай слабкі, хоча можуть бути міцними, аж до королів і тузів. Професіонали зазвичай уникають лімпів, вважаючи цей прийом надто ризикованим чи малоефективним з погляду прибутку. Однак успіх тактики залежить від рівня майстерності гравця і особливостей конкретної ситуації.
Коли лімп найчастіше користується попитом?
Причини для лімпу в покері можуть бути різноманітними та варіюються в залежності від стилю гри та досвіду учасника:
- Страх втрати грошей. Це одна з основних причин лімпування, особливо серед новачків, які бережуть свій банкрол і вважають за краще грати обережно, щоб мінімізувати можливі збитки у разі невдачі.
- Невдала рука. Маючи слабкі карти, гравці можуть вирішити лімпувати, сподіваючись на вдалий поворот подій.
- Страх відлякати опонентів. У цьому випадку лімп може бути обумовлений наявністю потужної стартової руки. Гравець, який утримує, наприклад, два тузи, може уникати підвищення ставки, побоюючись, що противники скинуть свої карти.
- Нестача досвіду та невміння грати агресивно. Лімп часто свідчить про пасивний стиль гри, який, згідно з загальноприйнятою покерною теорією, рідко призводить до успіху. Дебютант також може відчувати труднощі з агресивною грою навіть за наявності відповідних карток через брак досвіду в грі проти реальних опонентів.
Негативні відтінки лімпу
Недоліки лімпінгу в покері варто розглянути з точки зору проблем, які він створює, які, на жаль, навіть бездепозитні бонуси казино GG Bet не зможуть покрити.
- По-перше, лімпінг не забезпечує можливості захопити банк на префлопі. Якщо у всіх суперників слабкі карти, вони легко скинуть їх після рейзу, що є прибутковою ситуацією без ризику. Лімп позбавляє гравця цієї можливості, дозволяючи суперникам безкоштовно побачити флоп і сподіватися на удачу.
- По-друге, лімпінг не дозволяє нарощувати банк із велію-руками. Розігруючи сильніший діапазон, ніж у опонента, гравцеві важливо змусити його платити за участь у роздачі. Якщо опонент не потрапляє у борд після Флопа, він, швидше за все, скине карти. Однак якщо флоп підходить його рукам, він може мати замасковану впливову комбінацію.
Крім того, зрівнюючи ставку великого блайнду на префлопі, гравець створює дві потенційно неприємні ситуації:
- Безліч учасників у банку. Що більше гравців, то менш цінними стають сильні стартові карти. Наприклад, туз і король можуть перемагати одного суперника, але слабшають у мультипоті. Зростають шанси, що хтось інший збере пару або навіть соліднішу комбінацію.
- У банку може опинитися учасник із випадковим діапазоном. Якщо ніхто не підвищує ставку, у грі залишається великий блайнд, який має внести свою ставку. Передбачити його карти після флоп важко, і він може мати непередбачувані комбінації, такі як низька пара, допери, трипси або комбо-дро. Навіть на сухому борді він може легко спіймати гравця у пастку, перегравши середню руку.
Незважаючи на ці недоліки, іноді лімпінг може бути обґрунтованим.
Читайте також: Що таке бекдор у покері.
Коли застосовувати лімп релевантно?
Вивчення придатних контекстів для застосування тактики “лімпу”:
- Перший випадок на покерному столі – присутність за перебігом одного картяря другого, якого можна охарактеризувати як гравця-агресора. В даному сценарії, володіючи сильною картою, і маючи на увазі агресивність суперника, вибір лімпу стає стратегічно обґрунтованим, приносячи картяр ще більше привілеїв, ніж щедрі бонуси онлайн казино України. Цей хід ініціює можливість змусити опонента до підвищення ставки. Важливо зауважити, що після завершення кола ставок необхідно акцентувати увагу на можливості виконати вищий рейз.
- Інший випадок передбачає наявність за перебігом першого гравця, другого з невеликим запасом фішок. У такому сценарії підвищення ставки з несильними картами не є найкращим вибором, оскільки суперник може зробити олл-ін, що робить спостереження за флопом надмірно витратним. У випадку у людини перспективних карт, рейз може бути одним із варіантів, проте ця дія може змусити опонента скинути карти. Лімп дає шанс на те, що суперник сам вирішить піти в “олл-ін” (це особливо актуально в турнірних іграх).
- Третій підхід до лімпу – використання його для створення непередбачуваності у грі, особливо у протистоянні з аналітичним суперником. Альтернативне застосування тактики – чергування лімпу з підвищенням. Такий підхід не тільки збиває з пантелику опонента, але й відкриває можливість успішного блефу після кількох раундів гри.
- І, нарешті, розглянемо ситуацію зі спекулятивною карткою. У разі заняття пізньої позиції за столом, лімп може бути ефективним способом входу в мультипот з низькими парами або іншими мізерними руками. Розвиток подій може бути двояким: у разі невдалого борда людина зазнає невеликих втрат, проте у разі вдалого поєднання карток у нього буде можливість зібрати значний банк при правильній взаємодії на постфлопі.
Вивчення відповідних контекстів для лімпу
Історично склалося, що лімпінг у покері вважався невиправданим, небажаним із будь-якої позиції, включаючи малий блайнд. Однак еволюція стратегії призвела до появи більш витончених підходів, включаючи можливість лімпування малого блайнда. Попри те, що прагнення захопити банк до флопу найчастіше веде до активної агресії, деякі гравці почали освоювати техніку лімпу саме з цієї позиції. Лімп з малого блайнду часто називають комплітом, що походить від англійської “complete” – “завершувати”. Цей термін відображає ідею того, що вже половину мінімальної ставки було внесено, що значно підвищує шанси на виграш банку, особливо коли на префлопі є кілька лімперів.
Читайте також: Що таке кулер у покері і як уникнути занадто дорогих кіл.
Однак необхідно враховувати, що переваги компліту не завжди перекривають нестачу позиційної переваги. Більше того, такий хід уразливий, оскільки часто не містить у собі сильних комбінацій. Якщо опонент у великому блайнді усвідомлює це і може використовувати у своїх інтересах, краще утриматися від лімпу і зробити фолд.
Для того, щоб використовувати лімп з малого блайнду на флопі, необхідно мати середні карти, які не настільки сильні, щоб робити підвищення ставки. Тим не менш, вони повинні мати достатній потенціал для формування виграшних комбінацій на флопі в мультипоті навіть без переваги позиції. Сюди відносяться низькі пари, одномісні конектори та мастьові тузи. Якщо рука створює на флопі складні ситуації, в яких важко прийняти рішення про подальшу участь у банку, але відмовитися від гри не хочеться, то краще позбутися такої руки заздалегідь. Наостанок слід зазначити, що знайти рейтинг онлайн-казино з депозитом від 1 гривні можна за посиланням на порталі Game Network.
